У корів української чорно-рябої молочної породи останнім часом спостерігають короткий період продуктивного використання, зниження плодючості та виникнення метаболічних захворювань. Для пошуку шляхів селекції тварин на довговічність та збереження високої продуктивності вивчили особливості використання корів в онтогенезі. Дослідження проводили за даними довічного використання худоби української чорно-рябої молочної породи в умовах Київської області. Вивчали вікову динаміку молочної продуктивності, вік досягнення вищої лактації, тип вим’я, відсоток вибуття корів впродовж використання. У первісток впродовж лактації вивчали добові надої, їх успадковуваність (h2) і повторюваність(r і rw). Встановлено, що абсолютна більшість (96 %) корів мають вим’я чашоподібної і ванноподібної форм. Максимальну молочну продуктивність корови мають на четвертій лактації, після чого надої знижуються. Після 8-го отелення за надоєм корови не відрізняються від первісток. У 51 % введених в стадо тварин перша лактація залишається вищою. Більшість високопродуктивних корів після перших отелень вибувають або суттєво знижують продуктивність. Вибуття первісток становить майже 22 %. До початку четвертої лактації, коли очікують пік продуктивності, вибуває 56 % корів. В онтогенезі тривалість лактації виявилась достатньо сталою величиною (rw = 0,409; P > 0,999). Найбільше корелюють за тривалістю з третього по шостий лактаційні періоди. В межах однієї лактації, яку вивчали у первісток, добові надої зростають протягом першого і другого місяців лактації. На третьому місяці відбувається їх стабілізація. В подальшому надої корів поступово зменшуються. Помічено значну мінливість добових надоїв корів. На кожному місяці лактації були окремі тварини з надоєм, який вдвічі перевищував середній по стаду. Впродовж лактації найбільші показники мінливості (Cv = 30,1-30,4 %) були на першому і 9-10 місяцях лактації. Встановлено, що добові надої первісток протягом лактації мають різні коефіцієнти успадковуваності. Найкраще успадковується молочна продуктивність на початку і в кінці лактації (h2 = 0,31- 0,64). Одержані результати підтверджують можливість добирати тварин з бажаними формами лактаційної кривої. Теоретично це можна використати для оптимізації їх енергетичного балансу у транзитний період.
молочне скотарство, надій, відтворювальна здатність, вим’я, успадковуваність