Проведено дослідження міграції сперми трутнів, маркованої флуоресцентними мембранними зондами, у статевій системі бджолиних маток за різних варіантів її штучного введення. Бджолині матки були розподілені на три групи (n = 5). Матки першої групи отримали сперму трутнів, марковану флуоресцентними мембранними зондами лише один раз, а другої та третьої – три рази. Кожна матка першої та другої групи отримала 9 мкл сперми (кількість кожної позначеної порції становила 3 мкл). Для маток третьої групи використовували іншу кількість сперми, (співвідношення: 2 мкл з зондомА, 5 мкл – зонд В і 2 мкл – з зондомС). Після того, як бджолиніматки почали відкладати яйця, їх відловлювали та проводили дослідження репродуктивної системи. Отримані гістологічні зрізи досліджували під мікроскопом, описували і фотографували. Встановлено, що індивідуальні дози сперми різних трутнів за введення в яйцепроводи матки, мігруючи у спермоприймач розміщуються пошарово без суттєвого змішування. З’ясовано, що в непарному та парних яйцепроводах сперматозоїди втрачають рухливість. Навпаки, за введення сперми у зону отвору піхви бджолиної матки сперматозоїди продовжують активно рухатись. Доведено, що у процесі фізіологічної функції витоку сперми для обсіменіння яєць відбувається купажування сперматозоїдів із різних порцій у зоні, що прилягає до сім’япроводу. Введення сперми у зону отвору піхви одноразовими порціями кількох трутнів сприяє змішуванню її в процесі міграції в яйцепроводах і спермоприймачеві. Навпаки, за уособленого введення маркованих флуоресцентними мембранними зондами доз сперми трутнів через певні проміжки часу є можливість спрямовувати відтворну діяльність матки на одержання переважно однорідного потомства за батьківським походженням. За цього варіанту введення сперма різних трутнів розміщується у спермоприймачі матки пошарово, без суттєвого змішування.
сперма трутнів, міграція, бджолинаматка