Україна входить до світової десятки країн-виробників сої. Значне розповсюдження сортів трансгенної сої, стійкої до дії гербіциду Roundup (діюча речовина гліфосат), підвищує ймовірність потрапляння її до складу кормів сільськогосподарських тварин. Відповідно, актуальним є дослідження впливу генетично модифікованої сої на організм тварин та розробка способів знешкодження відхилень, викликаних її дією. Проведено дослідження впливу традиційної і трансгенної сої на репродуктивну функцію, фізіолого-біохімічні та господарські показники лактуючих корів. Споживання коровами кормів з додаванням традиційної сої вірогідно достовірно не впливало на чисельність приплоду. У групі тварин, що вживала трансгенну сою, спостерігалася тенденція до зменшення загальної кількості новонароджених та зростання кількості мертвонароджених телят. Вживання лактуючими коровами трансгенної сої сприяє зростанню активності АлАТ та концентрації лужної фосфатази. Згодовування генетично модифікованої сої лактуючим коровам не змінює хімічного складу молока та суттєво не впливає на добовий надій. Додавання до раціону тварин цитрату наноаргентуму сприяло підвищенню середньодобових надоїв молока протягом усього дослідного періоду. На 10 добу вживання наноаргентуму корови дослідної групи мали вищі добові надої на 10,5 %, а на 20 і 30 добу – на 7,5 та 6,4 % відповідно. Встановлено коригувальну дію препарату наноаргентуму на фізіолого-біохімічні показники у тварин, які тривалий час споживали трансгенну сою. Це свідчить про детоксикаційні властивості препарату і дозволяє рекомендувати його як засіб профілактичного захисту тварин, до харчового раціону яких можуть потрапляти генетично модифіковані соєві боби
лактуючі корови, традиційна соя, трансгенна соя, наноаргентум, репродуктивна функція, фізіолого-біохімічні показники, господарські показники