Використання птиці як унікальної моделі біологічних досліджень відзначилось високим рівнем ефективності, однак, методи створення трансгенних качок, ускладнені структурою шкаралупи яйця водоплавних птахів, мають низьку ефективність. Метою роботи було визначення впливу різних біотехнологічних процедур створення трансгенних качок на їх продуктивні якості та репродуктивну здатність для виділення оптимального методу створення трансгенної птиці для подальшого використання в наукових, дослідних або господарських цілях. Під час проведення дослідження використовували зважування, морфометричний та статистичний аналіз продуктивних ознак. Досліджено 40 качок (4 дослідні групи тварин та близько 3000 їх яєць). Найнижче значення індексу яєчної продуктивності отримано в групі, створеній за допомогою ін’єкції бусульфану (79,5 11,8 %), найвище – у групі, створеній методом трансфекції сперми (91,8±2,3 %), група прямої ін’єкції трансгенної конструкції – 89,0±2,0 %, що свідчить про те, що даний біотехнологічний метод введення трансгенної конструкції не мав явного впливу на даний показник. Вага качок в різних експериментальних групах варіювалася від 1323,50±65,36 г (з використанням методу трансфекції) до 1,608.08±94,76 г (в групі, створеній за допомогою бусульфану). Качки, які отримували прямі ін’єкції, мали середню вагу 1,480.42±35,01 г. У контрольній групі середня вага при досягненні статевої зрілості становила 139,5±9,67 днів, в групі бусульфану –148,2±13,13 днів, в групі прямих ін’єкцій – 143,16±7,25 днів, а в групі трансфекції – 140,67±13,13 днів. Встановлено, що метод ін’єкції в ембріон реципієнта, стерилізованого бусульфаном, та введення донорських бластодермальних клітин негативно впливає на репродуктивні якості качок. Практичне значення дослідження полягає в тому, що в результаті аналізу продуктивності качок, отриманих різними методами трансгенозу, визначено те, що найефективнішим з оцінених є трансфекція ДНК трансгенної конструкції зі спермою (Sperm-mediated genе transfer, SMGT)
розмір яйця; маса яйця; яєчна продуктивність; ін’єкції; бластодермальна химера; бусульфан