Асканійська тонкорунна порода овець є однією з порід, що поєднує високу м’ясну та вовнову продуктивність зі здатністю адаптуватися до умов степових районів, що робить її перспективним об’єктом для селекційних досліджень. Метою роботи було встановлення залежності між генотиповими характеристиками матерів і основними показниками продуктивності ягнят для підвищення ефективності селекційної роботи. Дослідження проводилося впродовж 2022-2024 років на базі Навчально-науково-практичного центру Миколаївського національного аграрного університету (Україна). До вибірки включали 60 клінічно здорових маток овець асканійської тонкорунної породи віком від 2 до 5 років, які утримувалися в однакових умовах, з мінімальною плодючістю та відсутністю спадкових патологій. Виявлено, що найпоширенішим генотипом серед маток був A(-), який забезпечував стабільну репродуктивну функцію, тоді як генотип Ab продемонстрував найкращі результати молочності та плодючості. Генотип Aa мав збалансовані характеристики, а Aab вирізнявся високою плодючістю з багатоплідними окотами. Ягнята від маток групи Ab мали найвищу середню масу при народженні (4,2 кг), максимальний щоденний приріст (180 г) і найвищу масу при відлученні (18,2 кг). Найнижчі показники спостерігалися у групи A(-), проте ця група демонструвала високі адаптивні властивості. Дослідження м’ясної продуктивності в семимісячному віці показало, що ягнята від маток групи Ab мали найвищу забійну масу (21,4 кг) і максимальний вихід м’яса (53 %), тоді як групи Aa, A(-) та Aab поступалися цими показниками. Генотип матерів впливав також на вміст жиру, кісток і якість м’яса. Висновки підтвердили, що генотип матерів значною мірою визначає продуктивність ягнят, причому найвищі показники зростання, молочності та м’ясної продуктивності продемонстрував генотип Ab, що підтверджує його перспективність для селекційної роботи
селекція; забійна маса; плодючість; молочність овець; асканійська тонкорунна порода