Метою досліджень був аналіз динаміки змін економічно важливих ознак молочної худоби: вмісту жиру та білка в молоці, рівня тільності дочок, продуктивного довголіття, залишкового споживання корму, живої маси, балу за вмістом соматичних клітин, при моделюванні відбору за такими ознаками молочної продуктивності, як надій, кількість молочного жиру та білка. Матеріалом для досліджень були дані референтного стада голштинських корів молочної ферми «Терезине» (Київська область, Україна). Загальна кількість спостережень корів склала 14 712 в розрізі семи лактацій. Для моделювання використане програмне забезпечення «MRS». При відборі за надоєм на рівні селекційних диференціалів 100 кг, 300 кг та 500 кг генетична відповідь наступного покоління по надою склала 31,59 кг, 94,77 кг та 157,97 кг відповідно. Одночасно спостерігалось збільшення таких ознак, як продуктивне довголіття, з 0,59 міс. до 2,94 міс., жива маса – з 0,36 до 1,79 кг, та бал за вміст соматичних клітин в молоці – з 0,03 до 0,13. Генетичні зміни вмісту жиру та білка в молоці, ознаки рівня тільності дочок та залишкового споживання корму мали зворотні значення. Отримано значущі показники фенотипових кореляцій між надоєм первісток та вмістом жиру в молоці (-0,2985), кількістю молочного жиру (+0,9631), білка в молоці (-0,2642), молочного білка (+0,9924), періоду відкритих днів (+0,0989), продуктивним довголіттям (+0,0989) та живою масою (+0,2199). Відмічено різноспрямований рівень зв’язків у дочок плідників між надоєм та вмістом білка в молоці від -0,1229 до +0,1708, надоєм та періодом відкритих днів – від -0,0726 до +0,1836. Проведено моделювання можливих змін генетичних кореляцій в діапазоні від -0,10 до -0,95 між надоєм та рівнем тільності (DPR). Темпи корельованої відповіді при відборі за надоєм залежно від значень генетичної кореляції між цими ознаками вплинули на зменшення рівня тільності корів з -0,51 до майже -5,0 балів. Вплив на силу та спрямованість встановлених зв’язків може сприяти стабілізації або погіршенню ознак відтворення при відборі за надоєм. Запропонований метод моделювання дає змогу прогнозувати зміни основних ознак, за якими проводиться відбір, в залежності від генетичних кореляцій між ними
генетичні параметри; фенотипічні кореляції; молочна продуктивність; розмноження