Тваринництво та технології харчових продуктів

Перегляд національних нормативних вимог до якості прополісу на відповідність міжнародним стандартам

Роман Двикалюк, Леонора Адамчук, Артем Антонів, Седат Севин
Завантажити статтю
Анотація

Зважаючи на зростання попиту серед споживачів міжнародного ринку на прополіс, є актуальним переглянути відповідність національної документації до міжнародної, зокрема країн які є лідерами з виробництва й переробляння цього продукту. Інтеграція та адаптація національного законодавства до норм законодавства світової спільноти вимагає також перегляду підходів до якості та безпечності прополісу. Тому, метою дослідження було проведення аналізу чинних міжнародних та національних нормативно-правових актів провідних країн світу, котрі відіграють ключову роль на міжнародному ринку виробництва та реалізації прополісу за показниками безпечності та якості прополісу. Використовували метод Торрако для аналізу та синтезу наукової й нормативно-технічної інформації; користувалися науково-метричною базою Springer та пошуковим інструментом Google Scholar. Матеріалами слугували нормативні документи України, ЄС, Бразилії, Аргентини, Польщі, Мексики, Східно-Африканського регіону. З’ясували, що критеріями для оцінювання якості прополісу у міжнародній нормативно-технічній документації слугують органолептичні (зовнішній вигляд, консистенція, колір, запах, смак), фізико-хімічні (сухі речовини, загальна зольність, віск, смоли) мікробіологічних (дріжджі, плісняви, Escherichia coli, Staphylococcus, Candida albicans, Paenibacillus, Salmonella) показники біологічної активності (флавоноїди, окислення, феноли, антиоксидантна активність, етанол-розчинні смоли) та контамінації (важкі метали, залишки пестицидів і антибіотиків, радіонукліди). Встановлено невідповідність діючого в Україні нормативного документа до вимог міжнародних регламентів, а саме за показниками: вмісту фенолів, етанольно та водорозчинних смол, сухих речовин; загальної зольності; антиоксидантної активності; колонієутворюючі одиниці. Визначено, що в Україні прополіс не розділено за категоріями залежно від домішок воску; не враховано температуру зовнішнього середовища під час визначення показника консистенції; не береться до уваги ботанічне походження та способи його відбору під час оцінювання органолептичних властивостей. Обґрунтовано підхід для урегулювання ринку прополісу в Україні, що сприятиме формуванню доданої вартості на прополіс-сирець у разі його групування за призначенням та способу виробництва і переробляння. Матеріали статті становлять практичну цінність для формування нових та гармонізації існуючих нормативно-технічних регламентів щодо якості прополісу, та можуть бути використані у робочій групі з розвитку бджільництва при Мінагрополітики України.

Ключові слова

нормативне регулювання, продукти бджільництва, специфікація прополісу, ідентифікація прополісу, типи прополісу

ЦИТУВАТИ
Dvykaliuk, R., Adamchuk, L., Antoniv, A., & Sevin, S. (2022). Review of national regulatory requirements for propolis quality for compliance with international standards. Animal Science and Food Technology, 13(2), 16-25. https://doi.org/10.31548/animal.13(2).2022.16-25
Використані джерела

[1] Market Research Future. (2018). Propolis market report – Forecast to 2030. Retrieved from https://www.marketresearchfuture. com/reports/propolis-market-782.

[2] ISO/CD 24381 “Bee Propolis – Specifications”. Retrieved from https://www.iso.org/standard/78543.html.

[3] Özer, E.D. (2020). Propolis and potential use in food products. Turkish Journal of Agriculture-Food Science and Technology, 8(5), 1139-1144. doi: 10.24925/turjaf.v8i5.1139-1144.3324.

[4] Safaei, M., & Azad, R.R. (2020). Preparation and characterization of poly-lactic acid based films containing propolis ethanolic extract to be used in dry meat sausage packaging. Journal of Food Science and Technology, 57(4), 1242-1250. doi: 10.1007/s13197-019-04156-z.

[5] Sahlan, M., Fadhullah, H., Pratami, D.K., & Lischer, K. (2020). Physical and chemical characterization of dry mud propolis for natural scrub cosmetic. AIP Conference Proceedings, 2230(1). doi: 10.1063/5.0002437.

[6] Karabaş Kılıç, Z., Erdem, S., Kabakcı, D., & Akdeniz, G. (2020). Recent studies in the use of propolis as a traditional medicine: A review. Bee Studies, 12(1), 12-16. doi: 10.51458/BSTD.2021.3.

[7] Bankova, V. (2005). Chemical diversity of propolis and the problem of standardization. Journal of Ethnopharmacology, 100, 114-117. doi: 10.1016/j.jep.2005.05.004.

[8] Kuropatnicki, A.K., Szliszka, E., & Krol, W. (2013). Historical aspects of propolis research in modern times. Evidence-Based Complementary and Alternative Medicine, article number 964149. doi: 10.1155/2013/964149.

[9] De Groot, A.C., Popova, M.P., & Bankova, V.S. (2014). An update on the constituents of poplar-type propolis. Wapserveen: Acdegroot Publishing. Retrieved from https://www.patchtesting.info/wp-content/uploads/2019/05/4-Update-onthe-constituents-of-poplar-type-propolis-De-Groot-Popova-Bankova.pdf.

[10] Bankova, V., Popova, M., & Trusheva, B. (2008). The phytochemistry of the honeybee. Phytochemistry, 155, 1-11. doi: 10.1016/j.phytochem.2018.07.007.

[11] Osés, S.M., Marcos, P., Azofra, P., de Pablo, A., Fernández-Muíño, M.Á., & Sancho, M.T. (2020). Phenolic profile, antioxidant capacities and enzymatic inhibitory activities of propolis from different geographical areas: Needs for analytical harmonization. Antioxidants, 9(1), article number 75. doi: 10.3390/antiox9010075.

[12] Guzelmeric, E., Ristivojević, P., Trifković, J., Dastan, T., Yilmaz, O., Cengiz, O., & Yesilada, E. (2018). Authentication of Turkish propolis through HPTLC fingerprints combined with multivariate analysis and palynological data and their comparative antioxidant activity. LWT-Food Science and Technology, 87, 23-32. doi: 10.1016/j.lwt.2017.08.060.

[13] Matos, V.R., & dos Santos, F. de A.R. (2016). The pollen spectrum of the propolis of Apis mellifera L. (Apidae) from the Atlantic Rainforest of Bahia, Brazil. Palynology, 41(2), 207-215. doi: 10.1080/01916122.2016.1146175.

[14] Teixeira, É.W., Message, D., & Meira, R.M. (2019). Methacrylate: An alternative fixing agent for identifying the botanical origin of propolis. Applications in Plant Sciences, 7(12), article number 11309. doi: 10.1002/aps3.11309.

[15] González-Martín, M.I., Revilla, I., Betances-Salcedo, E.V., & Vivar-Quintana, A.M. (2018). Pesticide residues and heavy metals in commercially processed propolis. Microchemical Journal, 143, 423-429. doi: 10.1016/j.microc.2018.08.040.

[16] Tomšič, R., Heath, D., Heath, E., Markelj, J., Kandolf Borovšak, A., & Prosen, H. (2020). Determination of neonicotinoid pesticides in propolis with liquid chromatography coupled to tandem mass spectrometry. Molecules, 25(24), article number 5870. doi: 10.3390/molecules25245870.

[17] Bankova, V., Bertelli, D., Borba, R., Conti, B.J., da Silva Cunha, I.B., Danert, C., Eberlin, M.N., Falcão, S.I., Isla, M.I., Moreno, M.I.N., Papotti, G., Popova, M., Santiago, K.B., Salas, A., Sawaya, A.C.H.F., Schwab, N.V., Sforcin, J.M., Simone-Finstrom, M., Spivak, M., Trusheva, B., Vilas-Boas, M., Wilson, M., & Zampini, C. (2016). Standard methods for Apis mellifera propolis research. Journal of Apicultural Research, 58(2). 1-49. doi: 10.1080/00218839.2016.1222661.

[18] Sales, A., Alvarez, A., Areal, M.R., Maldonado, L., Marchisio, P., Rodríguez, M., & Bedascarrasbure, E. (2006). The effect of different propolis harvest methods on its lead contents determined by ET AAS and UV-visS. Journal of Hazardous Materials, 137(3). doi: 10.1016/j.jhazmat.2006.05.026.

[19] De Ayala, L.M.P., Tucuch-Tun, J.R., Cruz-Sánchez, T.A., Canales-Martínez, M.M., Penieres-Castillo, J.G., & RodríguezPérez, B. (2019). Analysis of different techniques for propolis collection adhering to NOM-003-SAG/GAN-2017. Tropical Agroecosystems, 15-23.

[20] Saccardi, L., Schiebl, J., Schwarz, O., Gorb, S.N., Kovalev, A., & Weber, K. (2021). Adhesive behavior of propolis on different substrates. Frontiers in Mechanical Engineering. doi: 10.3389/fmech.2021.660517.

[21] Wilmart, O., Legrève, A., Scippo, M.-L., Reybroeck, W., Urbain, B., de Graaf, D.C., & Saegerman, C. (2021). Honey bee exposure scenarios to selected residues through contaminated beeswax. Science of the Total Environment, 772, article number 145533. doi: 10.1016/j.scitotenv.2021.145533.

[22] Murcia-Morales, M., Heinzen, H., Parrilla-Vázquez, P., del Mar Gómez-Ramos, M., & Fernández-Alba, A.R. (2022). Presence and distribution of pesticides in apicultural products: A critical appraisal. TrAC Trends in Analytical Chemistry, 146, article number 116506. doi: 10.1016/j.trac.2021.116506.

[23] Regulation (EC) of the European Parliament and of the Council No.  396/2005 “On Maximum Residue Levels of Pesticides in or on Food and Feed of Plant and Animal Origin and Amending Council Directive 91/414/EEC”. (2005, February). Retrieved from http://data.europa.eu/eli/reg/2005/396/2016-05-13.

[24] Alqarni, A.S., Rushdi, A.I., Owayss, A.A., Raweh, H.S., El-Mubarak, A.H., & Simoneit, B.R. (2015). Organic tracers from asphalt in propolis produced by urban honey bees, Apis mellifera Linn. PLoS One, 10(6), article number 0128311. doi: 10.1371/journal.pone.0128311.

[25] Özenirler, Ç., Çelemli, Ö.G., Mayda, N., & Sorkun, K.A. (2018). New record for propolis substitute: Pruning sealer. Mellifera, 18(1), 36-39. Retrieved from https://dergipark.org.tr/en/pub/mellifera/issue/40742/491041.

[26] Breyer, E.D., Breyer, H.F., & Cella, I. (2016). Production and processing of propolis. Didactic Bulletin, 1, 30. Retrieved from https://publicacoes.epagri.sc.gov.br/BD/article/view/405.

[27] Abou-Shaara, H.F., & Eid, K.S. (2019). Increasing the profitability of propolis production in honey bee colonies by utilizing remote sensing techniques to spot locations of trees as potential sources of resin. Remote Sensing Letters, 10(9), 922-927. doi: 10.1080/2150704X.2019.1633488.

[28] DSTU 4662:2006 “Propolis (Bee Glue). Specifications”. (2007). Kyiv: State Standards of Ukraine.

[29] Torraco, R.J. (2005). Writing integrative literature reviews: Guidelines and examples. Human Resource Development Review, 4(3), 356-367. doi: 10.1177/1534484305278283.

[30] Article 1308 bis Argentine food code. Propolis and the inclusion of technical specifications. File No. 1-2002-7014-96-3. Buenos Aires, 05.05.2008.

[31] Normative Instruction No.  11 Annex VII. Regulation of Identity and Quality of Propolis Extract. (2000, October). Official Gazette of 10/23/00, 16-17. Department of Inspection of Products of Animal Origin – DIPOA.

[32] Polish standard “Propolis – kit pszczeli PN-R-78891”. (1996). Polish Committee for Standardisation. SKN 1552 ICS 65.140.10.

[33] NORMA Official Mexicana NOM-003-SAG/GAN-2017. Propóleos, producción y especificaciones para su procesamiento. Secretaria de agricultura, ganaderia, desarrollo rural, pesca y alimentacion. Retrieved from https://www.dof.gob.mx/ nota_detalle.php?codigo=5500103&fecha=06/10/2017#gsc.tab=0.

[34] Official Mexican Standard NOM-003-SAG/GAN-2017 “Propolis, production and specifications for its processing. Secretary of agriculture, livestock, rural development, fishing and food”. (2017, October).

[35] DEAS 990:2019 “Bee propolis – Specification”. ICS 67.180.20. East African Community.

[36] Regulation (EU) No. 1308/2013 of the European Parliament and of the Council of establishing a common organisation of the markets in agricultural products and repealing Council Regulations (EEC) No. 922/72, (EEC) No. 234/79, (EC) No. 1037/2001 and (EC) No. 1234/2007. (2013, December). Retrieved from http://data.europa.eu/eli/reg/2013/1308/oj.

[37] Commission Regulation (EU) No. 142/2011 implementing Regulation (EC) No. 1069/2009 of the European Parliament and of the Council laying down health rules as regards animal by-products and derived products not intended for human consumption and implementing Council Directive 97/78/EC as regards certain samples and items exempt from veterinary checks at the border under that Directive Text with EEA relevance. (2011, February). Retrieved from http://data.europa.eu/eli/reg/2011/142/oj.

[38] Commission Implementing Regulation (EU) 2021/632 of laying down rules for the application of Regulation (EU) 2017/625 of the European Parliament and of the Council as regards the lists of animals, products of animal origin, germinal products, animal by-products and derived products, composite products, and hay and straw subject to official controls at border control posts, and repealing Commission Implementing Regulation (EU) 2019/2007 and Commission Decision 2007/275/EC. (2021, April). Retrieved from http://data.europa.eu/eli/reg_impl/2021/632/oj.

[39] Crane, E. (2009). Bee Products. In Encyclopaedia of insects (2nd ed., pp. 71-75). Cambridge: Academic Press.

[40] Miguel, M.G., & Antunes, M.D. (2011). Is propolis safe as an alternative medicine. Journal of Pharmacy and Bioallied Sciences, 3(4), 479-495. doi: 10.4103/0975-7406.90101.

[41] Ministry of Agriculture New Zealand. (2016). Apiculture monitoring programme report. Retrieved from https://www.mpi.govt.nz/dmsdocument/16621/loggedIn.

[42] Codex Alimentarius Commission. (2001). Revised Codex Standard for honey. Codex STAN 12-1981.

[43] Negri, G., Marcucci, C., Salatino, A., Salatino, M.L.F. (2000). Comb and propolis waxes from Brazil (States of São Paulo and Paraná). Journal of the Brazilian Chemical Society, 11(5), 453-457. doi: 10.1590/S0103-5053200000050000.

[44] Pobiega, K., Gniewosz, M., Kraśniewska, K. (2017). Antimicrobial and antiviral properties of different types of propolis. Progress Problem Journals Agricultural Sciences, 589, 69-79. doi: 10.22630/ZPPNR.2017.589.22.

[45] Örösi-Pal, Z. (1957). The role of the mandibular glands of the honeybee. Bee World, 38(3), 70-73. doi: 10.1080/0005772X.1957.11094979.