Жирнокислотний склад молока здорових тварин є відносно сталим і знаходиться у відповідних межах. Збагачення раціону дійних корів сумішшю на основі органічних компонентів з додаванням гумінових кислот може впливати на вміст основних компонентів молока та змінювати його жирнокислотний склад. Дослідження проведено з метою визначення впливу органічної кормової суміші, виготовленої на основі гумінових кислот, на масову частку жиру в молоці корів та його жирнокислотний склад. До раціону корів було включено органічну кормову суміш, виготовлену на основі гумінових кислот (дозування: 20 г/100 кг маси тіла). Зразки молока (об'ємом по 500 см3) відбирали від корів дослідної (n = 20) та контрольної (n = 20) груп на початку досліду та на 65-й день після застосування суміші. Методом газової хроматографії ідентифіковано та кількісно визначено 21 жирну кислоту. Встановлено, що масова частка жиру в молоці корів дослідної групи підвищилася (за p < 0,05) через 65 днів після модифікації раціону, що може бути результатом кращого засвоєння кормових інгредієнтів під впливом гумінових кислот. Відзначали підвищення довголанцюгових жирних кислот: міристинової (С14:0) та пальмітинової (С16:0), проте ці зміни не були статистично достовірними. Виявили підвищення гептадеканової (С17:0) за р < 0,01 та стеаринової (С18:0) за р < 0,05 жирних кислот. Довголанцюгові жирні кислоти синтезуються шляхом поглинання циркулюючих жирних кислот, харчових жирів, що всмоктуються із травного тракту, і неестерифікованих жирних кислот (НЕЖК) з мобілізованих запасів жиру. Синтез гептадеканової кислоти (С17:0) здійснюється бактеріальною мікрофлорою рубця, що вказує на зростання кількості бактерій під впливом гумінових кислот. Зміна ізомерного складу ненасичених жирних кислот молока відбувалася за рахунок октадеценової (елаїдинової) кислоти (С18:1) (транс-9), а також відзначали тенденцію до збільшення проміжних продуктів рубцевої гідрогенізації ‒ лінолевої кислоти С18:2 (цис-9:12). Біологічна повноцінність молочного жиру характеризується коефіцієнтом насиченості, який визначається відношенням насичених жирних кислот до ненасичених. Під час досліджень не виявлено вірогідної різниці коефіцієнту насиченості молока у корів дослідної та контрольної груп
масова частка жиру; насичені коротколанцюгові жирні кислоти; ненасичені довголанцюгові жирні кислоти; коефіцієнт насиченості