Процеси перемішування, збивання й піноутворення за своєю суттю одинакові та полягають у диспергуванні газу в рідині. Під час змішування та збивання суміші компонентів унаслідок механічної дії набухлі, збільшені в об’ємі водонерозчинні білкові речовини (клейковинні білки) утворюють тривимірну губчасто-сітчасту неперервну структуру. Її називають клейковинним каркасом. Саме він визначає еластичніта пружні властивості середовища. Тому метою роботи було встановлення взаємозв’язку газоутримувальної здатності середовища та енергії, затрачуваної на гідратацію компонентів. Дослідженнями виконувалася завдання визначення газоутримувальної здатності середовища зі змінними параметрами висоти рідинної фази від інтенсивності змішування, часу перебігу перехідних процесів формування повного об'єму газорідинного середовища, часу перехідного процесу виходу диспергованої газової фази. Різниця рівнів до утворення газової фази й у режимі перемішування (аерації) визначає значення газоутримувальної здатності. У зв'язку з цим, прийшли до висновку про доцільність повної дестабілізації усталених режимів завдяки зміні режимів дії робочого органа в системі потоків. Додатковим впливом на систему є зміна гідродинамічних режимів у зв'язку з несталою динамікою утворення диспергованої газової фази. Генерування диспергованої газової фазиозначаєприсутність енергетичних витрат на утворення міжфазної поверхні, що повинно враховуватися в загальному енергетичному балансі. Водночас треба назвати ще одну особливість. Частина газової фази, що існувала і продовжує існувати в новому режимі після змішування, потрапляє в режимперехідного процесу. Тому найефективніше замішування відбувається в разі дотримання зміщеного режиму дозування компонентів у зваженому стані та механічного впливу робочого органу. Зоглядунапоставлені завданняі умови проведення змішування опари, визначені вимоги до конструкції змішувача, водночас встановлено, що подача компонентів має тривати не менше 45 с. За цей період відбувається гідратація та зменшення споживання енергоресурсів.
перемішування, тверда, рідка і газоподібна фаза, зміна концентрацій, термодинаміка, гідратація, опара